Білл Сіммонс
Статтю написано майже тиждень тому, проте з того часу жодних суттєвих подій не відбулось, а актуальність стає тільки більшою з наближенням матчів Далласа проти трьох найсильніших команд Заходу (ЛАЛ в суботу, Юта в понеділок, а найпринциповіший суперник – Сан Антоніо – вже сьогодні вночі).
ESPN попросив своїх баскетбольних аналітиків оцінити шанси фаворитів Західної Конференції після серії обмінів (стаття написана до першої гри Шака у складі Санз).
1. Що ви очікуєте від Шака в кінцівці сезону?
Henry Abbott, TrueHoop: Фенікс і далі залежатиме від Стіва Неша, Амаре Стадемайра, Леандро Барбози, Раджа Белла, Гранта Гілла та Боріса Діао. Розібраний хлопець з іншої ігрової системи може тільки зашкодити, і, крім того, Феніксу бракуватиме Шона Меріона. Проте якщо Шак набере форму до плей-офф, то зможе виграти Феніксу одну чи дві гри.
J.A. Adande, ESPN.com: В той час, коли фани Лейкерз сподіваються, що Ендрю Байнум зможе стати наступним Шаком, Фенікс буде цілком щасливим якщо Шак зможе грати на рівні Байнума. Думаю, що 14 очок + 10 відскоків буде добрим результатом, і досягти цього Шаку цілком під силу.
Chris Broussard, ESPN Mag: Я очікую доброї гри від Шака у Феніксі. Справа в тому, що він був ефективний і в Майамі, коли, звісно, отримував м’яча – він влучав 58 відсотків, проте кидав всього лиш 10 разів за гру.
Тепер, коли він має орду снайперів, які розтягуватимуть захист, чудового розігруючого Стіва Неша, який постачатиме йому легкі м’ячі, і гравців типу того ж Неша і Амаре, які регулярно стягуватимуть на себе по двоє, Шак часто буде грати проти тільки одного захисника, а скористатись подібною ситуацією він може і зараз. Якщо ж його триматимуть вдвох, то він зможе ефективно віддавати м’яча на відкритих партнерів. Проте мені й досі цікаво чи зможе Шак протриматись без травм до кінця сезону.
Ric Bucher, ESPN Mag: Приблизно дюжина матчів, в яких він буде домінуючою силою, ще дюжина настільки поганих, що ви жалкуватимете, що він досі грає, а після ще дюжини ви скажете «Санз виграли і Шак мав непогану статистику, проте абсолютно не вплинув на результат.»
Chad Ford, ESPN.com: Я не дуже вірю, що Шак ще має порох в порохівницях. Проте я розмовляв з представниками Санз, і вони присягаються, що через кілька тижнів ми побачимо зовсім іншого Шака. Так що, можливо ми побачимо щось посередині (між нинішнім станом і колишнім рівнем гри – прим. перекладача), а може навіть щось на зразок версії Шакіла О’Ніла 2006-го року. Достатньо сильний гравець, щоб допомогти талановитій команді виграти Титул, проте аж ніяк не домінуючий.
John Hollinger, ESPN.com: Розмов буде більше, ніж дій. Я думаю, що стелею для Шака буде лишатись здоровим, грати по 25-30 хвилин за гру і влучати 60 відсотків. Мене більше цікавить чи зможе він змиритись з тим, що він отримуватиме м’яч рідше, і чи уникне сварок з іншими гравцями з цього приводу.
Chris Sheridan, ESPN.com: Зовсім мало. Шак не здавався мені дуже корисним в Майамі, і я думаю, що Фенікс жахливо помилився з цим обміном. Хто тепер триматиме лідера суперників? Раніше цим займався Шон Меріон.
Marc Stein, ESPN.com: Більшого за багатьох. Для початку, Фенікс і близько не вимагає від Шака того, з чим стикнулись Газоль і Кідд, так що Шак, думаю, перевищить очікування. На додачу, Шак завжди потребував додаткової мотивації, і він отримав її з головою з усього того скепсису, який звалився на нього після оприлюднення угоди.
Крім того, він грає разом з Нешем, так що я прикинусь Майком Д’Антоні і скажу, що Неш допоможе Шаку знайти свою гру. (І крім того, чи не була найкраща цьогорічна гра Шака свого роду знаком – він прекрасно тримав темп і набрав 18 очок, 11 відскоків і 5 передач десятого грудня, коли Майамі перемогло у Феніксі з рахунком 117 - 113).
2. Чи варто Кобе оперуватись негайно?
Abbott: Якщо їх мета – це вихід до плей-офф, то ні. Але я припускаю, що вони націлились на Титул, а для цього їм потрібні всі сто відсотків Кобе Брайанта. А беручи до уваги, що тепер вони мають і інших лідерів, я б призначив операцію Брайанта на минулий тиждень.
Adande:: Кобе має оперуватись негайно, бо це краще для нього в далекій перспективі. Лейкерз мають в запасі час, а Санз і Сперз – ні. Торік ми як Двейн Вейд поспішав з поверненням, а в результаті так і не вийшов на гідний рівень. Лейкерз не мають тягнути до 2009-го року.
Broussard: Кобе правий. Він – справжній боєць, і відчуває, що Лейкерз можуть виграти Титул вже зараз. Якщо він може переносити біль – і, звичайно, якщо він може грати на своєму рівні незважаючи на травму – тоді він має грати через біль. Цього року Захід настільки щільний, що якщо Кобе пропустить шість тижнів, то навіть вихід у плей-офф стане велетенською проблемою для Лейкерз. Плюс, немає жодної гарантії, що шести тижнів вистачить для одужання.
Bucher: Ні, через особисті мотиви. Ми побачимо нового Вілліса Ріда*, тільки ті кілька хвилин розтягнуться на більш ніж 40 матчів. Тим часом, анатоми дізнаються наскільки важливим є правий мізинець для гри в баскетбол на чемпіонському рівні.
Ford: Ні. Конкуренція на Заході зависока. Якщо Кобе лягає на операцію, а Ендрю Байнум не повертається найближчим часом, то Лейкерз цілком можуть не вийти у плей-офф. А якщо вони хочуть грати у Фіналі, то їм потрібна перевага свого майданчика.
Hollinger: Я вже писав з цього приводу. Я думаю, що якщо Кобе продовжуватиме грати, він продовжуватиме отримувати удари по пальцю, і його ефективність значно спаде саме тоді, коли Лейкерз потребуватимуть цього найбільше. Лейкерз достатньо буде виграти половину ігор для виходу у плей-офф, і вони можуть досягти цього і без Кобе.
Sheridan: Важко сказати не знаючи того, наскільки травма заважає Кобе кидати. В останніх матчах перед Олл Стар здавалось, що він кидає без жодних проблем. Якщо Кобе піде на операцію, то Лейкерз, ймовірно, випадуть з гонки на Заході, але, як мінімум, це піде на користь збірній США.
Stein: Без жодного сумніву. Газоль і Байнум настільки молоді, що Лейкерз мають мислити глобально. З того, що я знаю про травму Кобе, він просто муситиме лягати на операцію після першого ж невдалого удару по мізинцю. Отже, краще оперуватись негайно і повернутись на плей-офф. Схоже, я у меншості, проте я думаю, що Газоль, Одом і найкраща лавка в НБА зможуть втримати Лейкерз у вісімці поки Кобе не буде.
Що знову ж повертає мене до найпершої думки – Кобе має дивитись більше, ніж на півроку вперед, до того ж Лейкерз цієї весни і так мають забагато перешкод, щоб перемогти у найсильнішій конференції в історії. Я розумію, що Кобе просто неймовірно нетерплячий, проте немає жодного сенсу ризикувати набагато більш серйозною травмою.
3. Яка команда краще готова до плей-офф – Санз чи Лейкерз?
Abbott: Лейкерз мають склад-мрію: два семифутових великих, чудові запасні, Філ Джексон і Кобе Брайант. Лавка Санз слабка, їх великі мають проблеми зі здоров’ям, а самі Санз вже не раз успішно не виходили до Фіналу. Проте Санз вигравали у Лейкерз протягом останніх років і мають досвідчених гравців, перевірених у багатьох битвах. Так що я попливу проти течії і ставлю на Фенікс, допоки не буде доведено протилежне.
Adande: Якщо припустити, що Кобе і Шак будуть здоровими, то Лейкерз мають кращі шанси. Вони вже мають фору перед Санз, бо виграли дві з трьох зустрічей цього року
(вже три з чотирьох – прим. перекладача). І хоча обидві команди суттєво змінились, проте Лейкерз підсилились і не втратили нічого, а Санз віддали Меріона.
Broussard: Мені подобаються обидві команди, але коли вже треба обрати тільки одну, то я за Лейкерз. Вони мають все – великих гравців, снайперів, неймовірного гравця, який може порушути навіть закони фізики і створити з нічого щось, досвідченого лідера, який вигравав на найвищому рівні, і тренера, який спеціалізується на побудові командного духу та гармонії у колективі. Якщо Лейкерз використають увесь свій потенціал, то вони виграють Захід. Єдині питання – чи зможе Байнум грати на повну після травми і чи не ускладниться ситуація з ушкодженням Кобе? Щодо Санз, то вони не мають жодних шансів, якщо тільки Шак не буде повністю здоровим. Хоча я думаю, що він буде корисним, але його здоров’я лишається куди більшим питанням, ніж усі проблеми Лейкерз разом узяті.
Bucher: Лейкерз. Зараз вони можуть грати як у швидкому, так і у повільному темпі
(що життєво необхідно на Заході, де стільки сильних команд грають у абсолютно різних стилях) і мають безліч варіантів побудови нападу. Наприклад, якщо Одом не знайде собі місця, чи якщо Байнум понабирає фолів, то команда має й інші варіанти. З іншого боку, досвід Шака сильно переоцінюють. Торік Санз зупинились не через надмірний психологічний тиск, а через розбитий нос Неша та дискваліфікації Амаре і Діао. До речі, Фенікс був серед топ-10 команд за грою в захисті, а тепер вони зробили серйозний крок назад.
Ford: Якщо всі здорові? Лейкерз. Їм не треба змінювати стиль гри задля Газоля, він влився в їх гру негайно без жодних проблем. І … я думаю, що вони мають кращий баланс, більшу глибину і найкращого гравця на Заході – Кобе Брайанта. Складіть це все докупи, і я не бачу як Фенікс – чи будь-яка інша західна команда – зможе обіграти їх у серії до чотирьох перемог.
Hollinger: Якщо всі будуть здорові, то Лейкерз – безсумнівні фаворити. Вони мають двох зіркових великих, в той час, як Фенікс має одну зірку і одну колишню зірку. Так само Лейкерз мають значно кращий допоміжний склад – гравців типу Ламара Одома та Дерека Фішера, які допомагають своїм зіркам, а також найкращого тренера в історії НБА. Вони кращі навіть без Байнума.
Sheridan: Якщо брати максимальну силу, то це безсумнівно Лейкерз. З Газолем і Байнумом попереду, з Фішером, який влучає трьошки, їх гравці краще пасують їх системі гри, ніж гравці Санз – своїй, особливо після втрати Меріона.
Stein: Санз мають більше досвіду. Крім того, ядро Санз має більше досвіду спільної гри, що має полегшити адаптацію Шакіла. Наш колега Джален Роуз був перший, хто зауважив це, і я цілком погоджуюсь з ним – для Санз чемпіонський дух Шака важливіший, ніж про це думають.
Санз не вистачає саме досвіда виграшу чемпіонств, і торік Джален перш за все звернув увагу саме на це. Мені дуже подобаються Лейкерз з Газолем, Байнумом, сильною лавкою і суперлідером Кобе. Але я все одно думаю, що їх час ще не прийшов, особливо враховуючи що ніхто не знає чи зможе Байнум повністю одужати до плей-офф.
4. Хто є найбільшим придбанням – Газоль, О’Ніл чи Джейсон Кідд?
Abbott: Кідд, через свою позицію на майданчику. Лейкерз і Санз зможуть виграти чимало ігор, в яких Газоль та О’Ніл не покажуть своєї найкращої гри. Я не думаю, що травма По чи Шака суттєво змінить шанси його команди, але Кідд веде гру від початку і до кінця. Якщо не він – то гру Далласу вестиме Бареа.
Adande: Не скажу нічого нового – Газоль. Лейкерз йдуть 6 – 1 (6 перемог і 1 поразка) після його приходу, і набрали не менше 104-х очок у кожній з перемог. Він ідеально вписується в цю команду, Кобе подобається грати з ним, і саме завдяки йому Лейкерз борються за перемогу у дивізіоні, а не за вихід до плей-офф.
Broussard: Легке питання – звичайно ж, Газоль, який моментально перетворив Лейкерз у претендентів на Титул. Допомога Шака Феніксу поки є суто теоретичною, бо ми не знаємо чи буде він здоровий. Кідд підсилив Маверікс, проте не думаю, що він робить їх кращими за Лейкерз, Фенікс чи Сан Антоніо. Втрата ДеСагана Діопа є дуже суттєвою, бо під кільцем Мавз будуть дуже вразливими у матчах проти трьох вищезгаданих команд.
Bucher: Газоль. Він прекрасно пасує стилю Лейкерз і він отримує роль, для якої він був народжений – великий гравець у команді, де він не є лідером. Згадайте ще заряд бодрості, який Кобе отримав завдяки приходу Газоля, і будь-які сумніви відпадають.
Nathaniel S. Butler/NBAE via Getty Images
Підпис: Сам факт того, що обмін Газоля засмутив купу менеджерів НБА, вже містить відповідь на наше питання.
Ford: Газоль … бо Лейкерз отримали його безкоштовно. Санз і Мавз зазнали серйозних втрат, а отримали суперзірок, чиї найкращі роки вже минули. Лейкерз отримали 27-річного тяжкого форварда, якого б цінували значно більше, не проведи він всю кар’єру в Мемфісі.
Hollinger: Газоль. Він нічого не коштував Лейкерз, він примусив Санз та Мавз робити панічні рухи, а тріо Кобе – Газоль – Байнум має змагатись за титул наступні років п’ять. Хто думав, що Кріс Воллес тримав у руках долю Заходу?
Sheridan: Газоль, поза сумнівами. На відміну від Санз та Мавз, Лейкерз не втратили жодного важливого гравця, а отримали набагато більш грізну атакуючу силу, ніж Кідд чи О’Ніл. Плюс почекайте і ви побачите, як Санз та Мавз бракуватиме захисту Меріона та Гарріса.
Stein: Зараз я б обрав По. Хоча б тому, що я і досі не можу повірити, що ЛАЛ отримали його і зберегли 10 – ДЕСЯТЬ – своїх найкращих гравців. Десь так. Звичайно, якщо Фенікс чи Даллас виграє Титул, то я серйозно помиляюсь.
5. Яка команда більше ризикує втратити від проведених обмінів – Санз, Мавз чи Лейкерз?
Abbott: Санз. За більшістю статистичних параметрів, Шон Меріон був найкращим з усіх гравців, задіяних в обмінах. Найгіршим був Шакіл. І Меріон був єдиним гравцем Санз, який міг серйозно захищатись проти технічним захисників. Може обмін і був розумним, подивимось,– Шакіл непередбачуваний – проте це був ризик.
Adande: Санз ризикують найбільше, бо вони обміняли істотну деталь свого механізму на абсолютно протилежну. Шак пішов з Лейкерз в тому числі і тому, що Джеррі Басс (власник ЛАЛ – прим. перекладача) хотів, щоб команда більше бігала. І це було чотири роки тому.
Broussard: Якщо відверто, то я не думаю що котрась з цих команд зробить крок назад. Фенікс може вигравати матчі регулярки і без Шака. Якщо він пропустить плей-офф через травми, вони можуть вилетіти в першому раунді. Думаю, що Кідд заграє в Далласі без жодних проблем. Лейкерз, очевидно, вже на повному ходу.
Bucher: Санз. Неш, безсумнівно, зможе допомогти Шаку влитись у гру в нападі, але суперники зможуть проводити “двійочки” до переможного кінця. Шак, навіть коли здоровий, захищається не дуже, і Неш, хоча дуже старається, також не є супероборонцем.
Hollinger: Фенікс. Якщо врахувати їх вік, той факт, що вони віддали гравця рівня Олл-Стар за людину, яка ледве грає по 25 хвилин за гру, і їх вбивчий розклад до кінця сезону, я дуже сумніваюсь, що вони втримаються поруч з іншими лідерами Заходу. Існує навіть шанс, хоча і дуже маленький, що вони і в плей-офф не потраплять.
Ford: Санз, через дві причини. По-перше, вони найбільше втратили під час обміну. Як на мене, Шон Меріон був життєво важливий для них через його захист і відскоки. По-друге, вони мають вбивчий розклад наступних ігор, і мають грати одночасно зі спробами адаптувати Шака. Думаю, що лютий та березень будуть надзвичайно важкими для Санз.
Sheridan: Мавз. Вони моментально постаріли і послабили свою передню лінії віддавши Діопа, який був кориснішим, ніж ви можете уявити.
Stein: Думаю, що Фенікс, але тільки тому, що Санз можуть впасти з найбільшої висоти. Я переконаний, що Мавз, як вже було сказано, ризикували набагато менше, ніж ви думаєте, йдучи ва банк з обміном Кідда. Газоль же обійшовся ЛАЛ настільки дешево, що і ризиком це назвати важко.
Я і далі стверджую, що Санз і Мавз мали піти на серйозні зміни, але якщо я маю обрати одну з цих команд, то я зупинюсь на Феніксі. Їм загрожує найбільша небезпека хоча б тому, що Шон Меріон був, з величезним відривом, найкращим гравцем, якого ці три команди віддали у відповідних обмінах.
6. Яка західна команда найбільше потребує змін?
Abbott: Не треба робити обмінів заради обмінів. Але (як кажуть щороку), Батько Час колись з’їсть Сан Антоніо Сперз. За винятком Тоні Паркера, всі інші їх ключові гравці народились 1978 року або раніше, а зараз вже 2008-мий. Тік-так, тік-так. Данкан не вічний, вони вже під тиском.
Rocky Widner/NBAE/Getty Images
Підпис: Не одна команда НБА потребує енергії Рона Артеста.
Adande: Денвер. Наггетс не можуть стати претендентами на Титул, але вони можуть знайти когось, хто допоможе їм виграти дивізіон, отримати посів у топ-4 і вийти до другого раунду. Як щодо Рона Артеста?
Broussard: Що ж, Денвер потребує Рона Артеста й/або розігруючого, щоб мати шанс пройти перший раунд. З усім їх талантом, вони не мають жодного шансу виграти серію у нинішньому стані. Я не думаю, що Артест зробить їх чемпіонами Заходу, але він точно підсилить команду, бо їх жахливий захист на периметрі їх просто вбиває. Хоча мені подобається Лінас Клеза, я б обміняв його на Рон-Рона.
Bucher: Сан Антоніо. Загальні сподівання на те, що Сперз почнуть грати в плей-офф “бо вони завжди починають“ не враховують того, що кілька допоміжних, але дуже важливих гравців їх команди – Роберт Оррі та Брюс Боуен – відступають перед своїм віком.
Ford: Ґолден Стейт. Ворріорз мають не так багато часу з Бейроном Девісом і Стефеном Джексоном. Вони не мають достатнього вибору, але мусять ризикнути з якимось досвідченим “великим” – типу Джермейна О’Ніла.
Hollinger: Денвер. Я давно відчуваю, що Наггетс не вистачає одного гравця для повного щастя, і це і досі правда. Плюс, час Айверсона і Кембі добігає кінця. Їх конкуренти зробили кроки вперед, а Денвер і досі бовтається біля восьмого місця.
Sheridan: Горнетс потребують ще одного гравця передньої лінії, але вони, мабуть, закриють цю діру перепідписання Кріса Андерсена, якщо він відновиться після своєї дискваліфікації.
Stein: Я не можу оминути той факт, що тільки дві команди з тріумвірату Денвер / Г’юстон / Ґолден Стейт пройдуть у плей-офф. Проте я оберу Рокетс. Чи Сперз. Обидві ці команди були у Східній конференції ще 1980-го року, і вони мають попроситить назад. Негайно.
7. Хто є фаворитом на Заході?
Abbott: Юта.
Маємо шість фаворитів, що означає, що ми маємо купу доброго баскетболу попереду.
Пам’ятаєте, як торік дехто казав, що серія Фенікс – Сан Антоніо була “справжнім” Фіналом? Якщо обійдеться без травм, то цього року тільки на Заході ми матимемо як мінімум три серії подібного рівня. Але я хочу додати – суттєві зміни складу по ходу сезону прикольні і захопливі, але не обов’язково приводять до чемпіонства. Багато хто вважає, що гравцю потрібен сезон, а то і три, щоб звикнути до партнерів.
Спостерігаючи за НБА останніми місяцями, я почав сильно поважати Юту Джазз. Вони ніколи не здаються без бою, вони мають сильного лідера, який контролює гру, і Карлоса Бузера, з його першокласним кидком. Андрєй Кірілєнко зазвичай забезпечував їм захист, але тепер і він починає влучати здалеку. Мені подобається упертість Пола Міллсепа та Ронні Брюера. Також, не забувайте, що ця команда відчула смак успіху торік.
Отже, я вважаю Юту фаворитом разом з ЛАЛ, але вони лише на півколеса випереджають Сперз, Мавз, Санз (котрих я вважав фаворитами перед сезоном) і Горнетс.
Adande: Сан Антоніо.
Стан речей у Західній Конференції надзвичайно хиткий цього сезону, але я обираю перевірену часом відповідь. Всі ми бачили що трапляється, якщо Сперз вдається налагодити всі частини свого механізму – тоді вони привозять додому приз Ларрі О’Браєна.
Лейкерз хвилюються через мізинчик Кобе, вони не знають коли і в якому стані повернеться Байнум, і як Одому сподобається бути четвертим гравцем в команді. Санз не впевнені, чи зможе Шак дограти рік без травм і чи зможе він хоча б наблизитись до своєї старої форми.
Так, Сперз також не впевнені у ефективності Тоні Паркера після його повернення, але вони, з іншого боку, не відчували необхідності різких змін. Їм вони просто не були потрібні – за них вже грає Тім Данкан.
Broussard: Лейкерз.
Я обираю Лейкерз, хоча визнаю, що Санз і Сперз також можуть виграти Титул. Даллас також має шанси, але я здивуюсь, якщо вони вийдуть у Фінал. Мені подобається Новий Орлеан, але вони занадто недосвідчені, щоб вийти у Фінал. Г’юстон грає непогано, але я не можу розглядати їх як фаворитів допоки Т-Мак і Яо не доведуть, що вміють вигравати матчі плей-офф.
Найкращі шанси вибити когось з цієї топ-четвірки має Юта. Джазз не виграють Захід, але вони можуть вибити когось з фаворитів раніше, ніж ви думаєте. Денвер і Ґолден Стейт змагатимуться за восьме місце. Взагалі, всі ці дев’ять команд просто неймовірні. Мабуть, це найкраща конференція в історії НБА.
Bucher: ЛАЛ.
Всі ці розмови про Даллас і Фенікс забувають пор Юту, за яку грає найсильніший розігруючий конференції, і яка має всі необхідні складові – захист, снайперів, результативних великих, глибину лавки, досвід плей-офф – щоб обіграти будь-кого.
Посів (хто грає з ким в якому раунді) вплине на результат плей-офф сильніше, ніж будь-коли, але Лейкерз і Джазз найгнучкіші, і можуть пристосуватись до суперника краще за будь-кого. Я голосую за пару Юта – ЛАЛ у фіналі Заходу, де Кобе просто відмовиться програвати.
Ford: Якщо Байнум повернеться здоровим, то я обираю Лейкерз. Якщо Байнум не гратиме, або гратиме не на повну силу, то ЛАЛ, СА, Мавз, Санз і Джазз мають приблизно рівні шанси. Якщо Шак буде здоровішим, ніж останні кілька років, то поставити проти Санз буде непросто. Джейсон Кідд ніколи нічого не вигравав, тож я не в захваті від його обміну. Даллас боротиметься, але вони радше темна конячка.
Моїм несподіваним фаворитом є також Юта. Мені подобається їх збалансованість, а ще їх тренує неймовірний тренер. Мені не хочеться скидати з рахунку Новий Орлеан – вони проводять чудовий сезон, Кріс Пол серйозно претендує на MVP – але це не їх рік. Хоча через рік чи два – стережіться!
Hollinger: Юта.
Загалом, обмін Шака серйозно відкинув Санз назад, обмін Кідда трошки погіршив стан Далласа, а Лейкерз стрибнули далеко вперед з придбанням Газоля … а після цього Кобе травмував палець.
Якщо їм вдасться зіграти на повну силу, то саме ЛАЛ є фаворитами, але якщо ні (а з цього приводу існують серйозні сумніви), то Юта, Горнетс, Сперз чи Даллас легко можуть виграти Захід.
Якщо я мушу обрати одну команду, то я обираю Юту, проте насправді я не знаю. І, крім того, якщо Наггетс, Ворріорз чи Г’юстон проведуть по обміну, то ми муситимо рахуватись і з ними також. Найкращий прогноз, який я можу дати – це буде найнепередбачуваніша і найгарячіша Західна конференція, яку ми коли-небудь бачили.
Sheridan: Сперз.
Ніхто не хоче зустрітись зі здоровими ЛАЛ у першому раунді, а Наггетс є непростим суперником для всіх трьох команд з Техасу – особливо для Сперз.
Я думаю, що плей-офф на Заході буде епічною битвою, але я все одно вірю, що досвід і інтелект Сан Антоніо перехилять шальки на їх користь, особливо коли доля серії буде в їх руках, чи коли справа дійде до сьомої гри.
Stein: Санз.
Зазвичай я не змінюю своїх прогнозів протягом сезону – бо інакше який сенс їх робити? – але ситуація змінилась занадто сильно. І, можливо, мене просто дуже сильно надихають рішучі дії, але я думаю, що Фенікс та Даллас змагатимуться за перемогу на Заході.
Горнетс чудово грають, але не мають жодного досвіду – фактор, який неможливо ігнорувати у ТАКІЙ конференції. Всі побоюються Лейкерз через їх талант та великих, але (знову) я не думаю, що вони зможуть подолати травми ТА незіграність у своєму першому плей-офф.
Сперз очевидним чином мають серйозну перевагу над усіма іншими командами з точки зору спадкоємності – дійсно, ніхто інший не пройшов стільки води, вогню та труб, як вони – але сумніви щодо їх здоров’я тільки підсилились цього сезону, коли жоден гравець з їх великої трійки не зміг відіграти без травм.
Також хочу вас попередити, щоб ви не дуже дивувались, якщо темна конячка, яку ми всі (дарма) ігноруємо – Юта – вийде у Фінал, враховуючи що вони тихенько провернули трохи не найкращий обмін цього року – Кайла Корвера. Але, враховуючи що мене спитали ще до того, як Шак чи Кідд зіграли перші хвилини за свої нові команди, я голосую за Фенікс. Прихід Шака обернеться або видовищним успіхом, або жахливим провалом, але мені подобаються нинішні часи великих обмінів і великої конкуренції. Я сподіваюсь на краще.
* Вілліс Рід – колишня зірка Нью Йорк Нікс, який 1970-го року вийшов на сьому гру фінальної серії проти Лейкерз з серйозною травмою стегна. Рід забив перші два кидки Нікс зі своїх перших двох спроб, чим надихнув свою команду на перемогу.
Всі критикують обмін Шака? Всі помиляються.
Білл Сіммонс, ESPN
Ви, мабуть, давно шукали автора достатньо тупого для того, аби захищати обмін Шака. Що ж, можете далі не шукати – ось він я!
Отже, відбувся перший ВЕЛИКИЙ обмін цього сезону. По Газоль приєднався до Лейкерз і не тільки отримав шанси вперше у житті виграти гру плей-офф, а і перетворив Лейкерз на одного з головних претендентів на перемогу у Фіналі. Проте, до Фіналу ще треба дійти, і сьогодні ми розглянемо шанси п’яти Західних фаворитів на вихід в головну серію року (так, все вірно - як мінімум одна з цих команд не потрапить навіть до другого раунду!). І хай вибачать мене фанати Кріса Пола, але його час ще не прийшов…
Загалом, успіх у баскетболі можна розкласти на кілька складових. Якщо ви тільки не збираєтесь перемагати з різницею у 20 очок щогри, то ви маєте навчитись вигризати напружені матчі на останніх хвилинах. А це вміння, в свою чергу, можна розбити лише на кілька частин:
1. Чи може команда контролювати відскок?
2. Чи зможуть гравці забити штрафні в останню хвилину гри?
3. Чи може команда відзахищатись тоді, коли це справді потрібно?
4. Чи збереже команда спокій в найнапруженіші моменти?
5. Чи може команда забити свій найважливіший кидок?
Переходимо до виставлення оцінок … Правила прості - 2 бали за кожен пункт. 0 означає “ніяк”, 1 - “якось”, значення двійки має бути зрозумілим і так. Звичайно ж, оцінки виставляються відносно рівня інших п’яти команд-претендентів, тому нулі аж ніяк не означатимуть, що команда не вміє нічого - вона просто гірша серед найкращих.
1. Чи може команда контролювати відскок?
Тут впевнено вирізняється Фенікс Санз. За різницею “відскоки мінус відскоки суперника” Фенікс впевнено займає останнє місце в НБА з показником мінус шість. Для порівняння – передостання команда НБА (Ворріорз) має мінус 5.3, а інші чотири команди з “великої п’ятірки” є лідерами НБА (від СА з їх +1.3 до Далласа з +2.5). Так само, Фенікс віддає суперникам значно більше відскоків на своєму щиті (майже 14 з половиною), в той час як сам збирає на чужому трохи більше восьми відскоків. Інші чотири команди йдуть приблизно на одному рівні, а невеликі проблеми Лейкерз (віддають на своєму щиті по 12.5 відскоків за гру) мають вирішитись з приходом Газоля.
Резюме: Фенікс – 0, СА, Даллас, Юта, ЛАЛ – 2.
2. Чи зможуть гравці забити штрафні в останню хвилину гри?
За відсотком штрафних попереду Даллас (83 відсотки) та Фенікс (79 %), в той час як СА, Юта і Лейкерз мають приблизно рівні показники (близько 75 %). Лідерство Далласа та Фенікса тут беззаперечне (Неш, який триматиме м’яч більшість четвертої чверті, забиває за 90 відсотків, а в складі Далласу важко знайти гравця, який забивав би менше вісімдесяти), проте помилкою було б рівняти інші три команди. Два найкращі гравці Лейкерз (Кобе та Газоль) забивають по 84 та 82 відсотки штрафних відповідно, в той час як тільки один з лідерів двох інших команд забиває більше вісімдесяти (Джинобілі - 83), а відсотки Бузера, Данкана та Паркера близькі до сімдесяти. Звичайно, Юта та Сан Антоніо заб’ють кидкі в останні п’ять секунд (Корвер та Беррі кидають далеко за дев’яносто), проте штрафні лишаються їх вразливим місцем.
Резюме: Даллас, Фенікс – 2, ЛАЛ – 1, Юта, САС – 0.
3. Чи може команда відзахищатись тоді, коли це справді потрібно?
Гм, цікаве запитання. Почнемо з найочевидніших випадків.
А) Фенікс. Санз мають чудових персональщиків Шона Меріона та Раджу Белла, проти дві їх найбільші зірки є одночасно і найбільшими дірами в захисті. Амаре всаджує м’яч в кільце з силою молодого Тайсона, а Неш втікає у відриви краще за Шумахера, проте на своїй половині майдачника ця енергія дивним чином зникає. Неш може лише дивитись на чужих снайперів, а Тім Данкан знищує Амаре трохи не в кожній їх зустрічі. Оцінка – 0.
Б) Сан Антоніо. Друге і третє місця в минулорічному голосуванні за “найкращого гравця захисного плану” плюс Джинобілі, захист якого серйозно недооцінюють (як, втім, і всі інші його якості). Єдина їх проблема – захист проти атлетичних свінгменів типу Бонзі Веллса (згадайте серію проти Сакраменто два роки тому), проте ][ конкуренти просто не мають сильних гравців такого типу. Оцінка – 2.
В) Даллас. Їх чудовий командний захист, побудований Евері Джонсоном, зміцнюється перехопленнями Террі та Гарріса, а центровий Діоп’єр має ліміт в цілих дванадцять фолів (не кожні ворожі руки витримають стільки). Єдина проблема – відсутність персональщика на позиції номер два (див. серію Майамі – Даллас, ігри номер 3, 4, 5, 6). На жаль, саме на цій позиції грають Ману Джинобілі (серце Сан Антоніо протягом плей-офф) і, що набагато гірше, Кобе Брайант – серце, ноги, руки і тулуб Лейкерз протягом усієї своєї кар’єри (“мозок” Лейкерз, звичайно, Філ Джексон). Кобе вже набирав проти Далласу 60 очок за три чверті, а дует Байнум/Газоль може серйозно вичерпати запас фолів двох Д (і, до речі, кого –Байнума чи Газоля – триматиме Дірк?). Оцінка – 1.
Г) Лейкерз. Кобе влітку став легшим, додав у швидкості і бажанні захищатись проти зірок, Байнум – дорослішим, а Газоль – щасливішим. За ефективністю гри в захисті Лейкерз – восьмі в НБА і другі серед нашої топ-п’ятірки, а наявність у старті трьох великих (Одом, Газоль, Байнум) плюс скажений Туріеф у запасі робить захист проти Данканів та Бузерів трохи легшою задачею. Оцінка – 1.
Д) Юта. Один з найкращих персональщиків НБА – Андрєй Кірілєнко, якого органічно доповнюють Дерон Вільямс (боїться понабирати фолів на «великих» при змінах) і Карлос Бузер (майже не підстраховує під кільцем). Загалом, проблеми Юти в захисті давно відомі. Хто триматиме Данкана чи Амаре? Чи навіть Газоля? Окуру бракує фізичної сили, а Бузеру – бажання та вміння. Якби Юта мала хоча б двох Андріїв, то справи пішли б значно краще, а так – останнє місце з топ-5 команд за ефективністю захисту і нуль від мене.
4. Чи збереже команда спокій в найнапруженіші моменти?
Сперз отримують максимум за визначенням, а гравці Далласа занадто бояться Евері Джонсона (принаймні я б на їх місці боявся б). На іншому полюсі знаходиться Юта – Дерону Вільямсу лише 23 роки, а Джазз як команда набирають вдесятеро більше вилучень, ніж Сперз та Фенікс. Посередині знаходяться Лейкерз – так, їм нема чого хвилюватись за напад, адже м’яч у Брайанта, а на капітанському містку – Джексон, проти чи зможуть вони уберегти Байнума від надмірного хвилювання і непотрібних фолів в захисті? Оцінка – 1.5.
А тепер Фенікс. Неш не може тримати м’яча абсолютно ВЕСЬ час, він має хоча б іноді віддавати його своїм партнерам. І саме тут виявляється основна слабкість стилю “кидай-біжи” (відомого також як Нелліболл, Феніксболл чи Нешболл). Якщо ти зіграв кілька сезонів за логікою “за мене думає Неш”, якщо ти тільки що відбігав чергові сорок сім хвилин, кидаючи при першій ліпшій нагоді, якщо різниця в рахунку – лише два очки, то надзвичайно важко втримати себе в руках, а м’яч – у своєї команди. Звичайно, Стіві може подумати за всіх і ще один раз, проте впевненості в цьому у мене немає. Оцінка – один.
5. Чи може команда забити свій найважливіший кидок?
Спочатку про Даллас. Новіцкі і досі має доводити свої вміння забивати вирішальні кидки чи штрафні, іншим гравцям Далласу м’яч ніхто і не дасть, а тренер забив кидок свого життя ще у дев’яносто дев’ятому. Оцінка – нуль.
Сан Антоніо (нестримний Тіммі + Роб “Вирішальний Кидок” Оррі), Юта (безліч варіантів розвитку атаки) та Фенікс (Неш, Стів Неш) отримали б максимальні оцінки, якби тільки не Лейкерз. Кобе може обіграти будь-кого і забити з будь-якої позиції, а якщо немає часу на фінти, то є Дерек Фішер (ключові слова – Сан Антоніо, 2004 рік, п’ята гра, півсекунди до сирени). Оцінка: сто зі ста.
Отже, команда з сонячного Лос Анджелесу перемагає з мікроскопічним відривом у пів-очка, а почесне друге місце ділять між собою дві техаські команди. Леді та Джентльмени, вітайте Чемпіона Західної Конференції 2008 року – Лос Анджелес Лейкерз!!!
Варто було тільки підбити підсумки, і в моїй голові вже спливла картинка цьогорічного плей-офф. У півфіналі Лос Анджелес Лейкерз і Кобе Брайант виносять Даллас Маверікс, а Сан Антоніо вчергове гвалтує Фенікс. Лейкерз перемагають (все-таки 2008 – аж ніяк не непарне число) у рімейку серії-2004 завдяки вирішальному кидку Фармара на останніх секундах вирішальної гри (це дуже в стилі Філа Джексона – обрати героєм року найнесподіванішого персонажа). У Фіналі на Лейкерз чекатиме їх найпринциповіший суперник, але це вже зовсім інша історія…