Олексій про баскетбол

Білл Сіммонс

Гаразд, я не можу більше – здається, я – останній автор на ESPN, який ще не написав про рівень божевілля Західної Конференції. Враховуючи наближення плей-офф і те, що цілих дев’ять західних команд прямують до позначки у 50 перемог, давайте розберемо ці команди і зробимо кілька прогнозів. Будь ласка, пристебніть ваші ремені і переведіть крісла у вертикальне положення:

9. Денвер Наггетс (43 перемоги – 28 поразок, результати на момент написання статті)

Загалом: Класична команда типу 20/20/20 – вони можуть обіграти будь-кого у 20 очок, вони можуть програти будь-кому 20 очок, а їх тренер може постаріти на 20 років за один сезон. Вони програли 16 ігор з двозначним рахунком, а шість з них – у 20 чи більше… що є гідним претендентом на найбожевільнішу цифру року враховуючи, що вони виграли на 15 матчів більше, ніж програли, і при цьому провели сезон без суттєвих травм. Незрозуміло наскільки сильно Джордж Карл ненавидить своїх гравців (чи, може, всього лиш зневажає їх), але ми маємо відзначити, що він не сьорбає з фляжки під час матчів.

Найбільший козир: Айверсон-Мело гарантують вам 50-55 очок щогри. Зокрема, Мело навчився продавлювати менших захисників, так що гравці типу Брюса Боуена чи Раджа Белла більше не можуть його стримувати. Вам потрібен Джеймс Поузі чи Іме Удока, або Кармело вас знищить.

Найбільша слабкість: Пітер Геммонс казав, що команді Ред Сокс 78-го року потрібно було 25 таксі на 25 гравців; іншими словами, вони не бачились між фінальним свистком і початком наступної гри. Сьогодні Денверу потрібно дванадцять PlayStation 3 на дванадцять гравців на кожен виїзд. Дивно, але Наггетс щоразу виглядають так, ніби вони вперше познайомились прямо перед грою.

Найбільший X-фактор: Джей Ар Сміт – вибуховий снайпер (і просто вибуховий), який може стати новітнім Айзеєю Райдером. На жаль, ми не знаємо чи це комплімент.

Найбільша помилка: Перед сезоном вони не підписали Реджі Еванса (важливого запасного гравця) щоб зекономити два мільйони податку на розкіш, який вже складав 14 мільйонів. Це немов би Артем Мілевський їде з клубу на метро, бо витратив забагато грошей на коктейлі.

Неоспіваний герой: Хвилинку, але Маркус Кембі має винятковий шанс набрати 13 відскоків + 4 блоки в одному сезоні вперше з 1976-го року, коли це вдалось Каріму. І, до того ж, Кембі обмінювали на один раз більше.

Найзручніший суперник: Сан Антоніо (хоча Денвер все одно програє).

Найгірший суперник: Майже будь-хто інший.

Прогноз: Восьме місце і програш Новому Орлеану у першому раунді, після чого Карл летить на найвіддаленіші тропічні острови і зникає на півтора місяці.

Сухий залишок сезону 2007-08: Найбільша кількість тату на команду за всю історію НБА.

8. Ґолден Стейт Ворріорз (43-27)

Загалом: Дві основні чинники їх 50-ти перемог: відсутність травм у Бейрона Девіса – він зіграє всі 82 гри вперше за останні шість років (і, ви не повірите – він підписуватиме новий контракт цього літа!), і неймовірне перетворення Монти Елліса у Двейна Вейда версії 2.0. Також, на наших очах Девіс перетворився у справді безжального вбивцю, що є справжньою причиною того, що з Ворріорз рахуватимуться у кожній серії. Якщо ви відстаєте на одне очко за 15 секунд до кінця, і обираєте кому довірити вирішальний кидок, то першим буде Кобе, другим – ЛеБрон, а третє місце поділять Девіс і Ману Джинобілі. І, найголовніше – Келенна Азубуйке має найприкольніше ім’я з часів Джона “Чудовиська” Мугабе.

Найбільший козир: Нищівний вплив Нелліболу. Справді, майже кожен їх суперник прогинається під них і виставляє маленький швидкий склад – ніби Ворріорз і справді потрібна фора (див.: Джонсон, Ейвері).

Найбільша слабкість: Коли Ламару Одому не вистачає одного очка до того, щоб набрати проти вас 20+20 двічі поспіль протягом доби, то ви маєте проблеми з відскоком. Скажіть хтось Андрісу Бідріньшу, що перерва на Матч Всіх Зірок закінчилась п’ять тижнів тому. Андрісе, прокидайся, влітку ти підписуватимеш новий контракт!

Найбільший X-фактор: Їх глядачі вже більше не схожі на минулорічний скажений натовп. Можливо, вони бережуть себе для плей-офф (оптимістична теорія) … чи, можливо, забагато тихих псевдо-фанів ходять на матчі, а високі ціни відлякують справжніх вболівальників (песимістична). Я схиляюсь до другого варіанту. Гей, фанати Ворріорз, не дайте цим квазіфанатам знищити вашу суперпідтримку!

Найбільша помилка: Непідписання ще одного ветерана для боротьби під кільцем. Їм не вистачає ще одного гравця на відскоці, якщо тільки до Брендена Райта не прилетить чарівна фея.

Неоспіваний герой: Як щодо Капітана Джека… так, це він – Стефен Джексон! Хвилинку – він набирає 21 + 4 + 4 за сезон! І ще – тепер зі словосполученням “Капітан Джек” асоціюються три речі – пісня Біллі Джоела, сорт віскі і Стефен Джексон. Всі три – найкращі в своєму класі. Якщо я коли-небудь куплю собі човна, я назву його “Капітан Джек”.

Найзручніший суперник: Фенікс чи Сан Антоніо.

Найгірший суперник: Юта.

Прогноз: Сьоме місце і дуель усього їх життя проти Лейкерз у першому раунді. Якщо їх серія буде хоч трохи схожою на ті дві гри, які вони зіграли кілька днів тому, я почну вживати снодійне.

Сухий залишок сезону 2007-08: Вони посядуть своє місце поміж найбільш захопливих, чарівних, харизматичних команд, які ніколи не були чемпіонами – поруч з Санз-93, Нікс-84, ранніми роками Кемпа-Пейтона в Сіетлі і ранніми роками Неша-Новіцкі в Далласі.

7. Даллас Маверікс (45-26)

Загалом: Вони нічого не змінили після одного з найбільших провалів у історії сучасного спорту, провели після того ще півсезони, аж коли лише втямили, що потребують більше лідерських якостей та жорсткості (ого, та невже?). Після цього віддали все, що мали, за Джейсона Кідда, що, в принципі, не так вже й погано. Тільки він не лідер, а його найкращі роки вже далеко позаду. Також вони слабенько атакують позиційно, слабенько бігають у відрив, слабенько захищаються. Також, здається, вони ненавидять свого тренера, тепер ще й Дірк Новіцкі може вилетіти до кінця сезону, а їм лишилось зіграти ще вісім складних матчів (включаючи гостьові проти Денвера, ЛАЛ, Фенікса, ҐС і Портленда).

Найбільший козир: Коли вони громлять чергову жахливу команду, то у третій чверті виглядають наче реінкарнація легендарних “Шоутайм Лейкерз”. Що ж, хоча б це.

Найбільша слабкість: У рівних матчах проти сильних команд вражають дві речі – кількість поганих кидків, які роблять гравці Мавз, і кількість легких кидків, які вони дозволяють робити суперникам. З іншого боку, вони можуть виставити п’ятірку Джамал Маглуар – Джеррі Стекгауз – Джуван Говард – Джейсон Кідд – Едді Джонс. Леді та джентльмени, вітайте Команду Усіх Зірок Східної конференції 1999-го року!

Найбільша помилка: Не обміняли Дірка на Кобе влітку. Я майже впевнений, що отримання найкращого гравця –непоганий хід.

Найбільший X-фактор: Джош Говард ризикує стати наступним Беном Воллесом – недооціненим гравцем, про недооціненість якого стільки говорили, що він став переоціненим одночасно з тим, що всі і досі вважають його недооціненим. Процес на 97 відсотків завершено.

Неоспіваний герой: Той менеджер, який наполяг на тому, щоб вибір драфту 2008 року, який вони віддали за Кідда, був захищеним (якщо Даллас не проходить у плей-офф, то право вибору повертається до них). Що ж, хоча б якийсь позитив за сезон.

Найзручніший суперник: Г’юстон.

Найгірший суперник: Всі інші.

Прогноз: Дев’яте місце, без плей-офф. Літо, повне статей “Чи не час їм вигнати Ейвері?”… після чого всі повертаються восени і Ейвері виганяють у січні. Якби я тільки міг поставити на це…

Сухий залишок сезону 2007-08: Їм присвятять главу у новій книзі Чарлі Розена “20 найбільш панічних обмінів за останні 60 років.”.

6. Фенікс Санз (47-23)

Загалом: Шак не просто зцілив їх моральні проблеми, розслабив гравців, надихнув зневірених фанатів і нарешті дав їм захист проти Тіма Данкана – він ще й домопіг розправити крила Амаре Стадемайру, який несподівано знову став найвибуховішим великим у НБА (хвилинку, але його статистика після Всіх Зірок – 29 + 9!!). Фенікс перетворився на саме ту команду, яку я не хочу бачити суперником моїх Селтікс у Фіналі. Звичайно, Леандро Барбоза зробив крок назад цього року (хоча це і досі на чотири кроки менше, ніж п’ять кроків назад Бориса Діао за два останні сезони), але якщо не враховувати це, то їх єдиною проблемою є зааааааааааааааавелике навантаження на Ґранта Гілла. Він дійсно грає немов Шон Меріон останнім часом, але чи витримає він сто матчів за рік? До речі, кожен фанат Орландо тільки що щось зламав.

Найбільший козир: Гнучкість. Санз – одна з тих команд, які можуть грати швидко чи повільно, великим чи малим складом і, завдяки Нешу, вони завжди мають шанс наприкінці матчу. Крім того, оскільки вони навчились використовувати Шака, то лише кілька команд мають гравців, щоб стримувати його і Амаре одночасно (навіть Детройт мав з цим труднощі). Вони починають лякати мене; просто неймовірно, як вони змогли перебудуватись на повному ходу і витратити на це лише кілька тижнів.

Найбільша слабкість: Окрім очевидних проблем Неша (і, меншою мірою, Барбози і Амаре) у захисті, знаєте що здається мені найдивнішим? Вони ніколи, ніколи, НІКОЛИ не кидають штрафних у вирішальні моменти. Здавалося б, що з усіма їх “гарними хлопцями” – Нешем, Шаком і Гіллом – судді мали б з усіх сил допомагати Феніксу. У реальності все навпаки – наприклад, вони програли Детройту у овертаймі тільки через три неймовірно погані свистки поспіль. Можливо, що Майк Д’Антоні вистрілить у суддю ще до кінця цього сезону.

(На додачу: я просто не можу повірити, що Шак – один з дванадцяти найкращих гравців в історії НБА – не отримує жодної поваги від суддів на завершальному етапі кар’єри. Пам’ятаєте, як ставились до Каріма між 1985 і 1989 роками? На нього не можна було дихнути без фола, що було дуже дивним, бо Каріма ніхто не любив. Тим часом, всі люблять Шака, а поводяться з ним як з Джамалом Маглуаром. Я не вірю своїм очам. Навіть Реджі Міллер пробивав будь-яке порушення, а він не був і чвертю Шака. Не розумію.)

Найбільший X-фактор: Окрім здоров’я Ґранта Гілла, цим фактором є Барбоза, який перетворився на просто посереднього запасного. Плей-офф 2008 року будуть війною на знищення протягом двох з половиною місяців, а я не пішов би у розвідку з ним чи Діао. Це проблема.

Неоспіваний герой: Чи ми коли-небудь цікавились медиками Фенікса? Шак прочвалав більшу частину сезону немов мумія, а після двох тижнів в Арізоні він енергійніший за всіх акторів “Кокона” разом узятиї. За останні чотири роки медики Санз врятували спину Неша, щиколотку Гілла і все тіло Шака. Що за фігня? Може, Хоттабич переїхав до Штатів, а нам і не сказали? Сподіваюсь, що папарацці не почнуть шпигувати за поліклініками.

Прогноз: П’яте місце і шокуюча поразка у Фіналі Заходу проти Кобе і Лейкерз.

Сухий залишок сезону 2007-08: Стів Керр завдав “Національній Без’яйцевій Асоціації” найсильнішого удару з часів Юрського періоду. Круто!

5. Сан Антоніо Сперз (48-23)

Загалом: Ті ж самі Сперз – вони виглядали немотивованими протягом кількох місяців, але вони знали і ми знали, що вони втрутяться в суперечку ближче до кінця. Погано тільки, що їх легкі форварди (Боуен та Фінлі, особливо) постарішали, а їх захист на периметрі став набагато слабшим. З іншого боку, Демон Стадемайр і Курт Томас роблять їх лавку довшою, ніж будь-коли, і, що більш важливо, Ману перейшов на новий рівень і став одним з чотирьох найкращих баскетбольних кіллерів (див. вище). І, якщо і цього не достатньо, то Ґреґґ Поповіч майже знищив упереджене ставлення до неохайних тренерів – щоразу, як він кричить на суддю, він схожий на алкаша, якого тримають двоє родичів, бо він обурений закриттям свого улюбленого бару.

Найбільший козир: Досвід, Данкан, Джинобілі і Поповіч. Можливо, у іншому порядку.

Найбільша слабкість: Окрім (передбачуваних) сплесків немотивованості, вони не мають жодного гравця, який би міг захищатись проти Кріса Пола чи Дерона Вільямса. Втім, майже кожна інша команда має ту саму проблему.

Найбільший X-фактор: Враховуючи сто з гаком мільйонів доларів від реклами, які принесе фінал Селтікс проти Лейкерз чи Санз, цікаво чи почують Сперз хоча б один суперечливий свисток на свою користь. Я думаю, що у сьомій грі судді мовчатимуть навіть коли хтось з Санз чи Лейкерз захищатиметься проти Данкана бензопилою. Втім, я занадто цинічний.

Найбільша помилка: Не просто віддати Луїса Сколу, але віддати його іншій команді з Техасу! Навіть вісім місяців по тому, Буфорд та Поповіч не видали жодного адекватного пояснення того провального обміну, окрім “ми більше ніколи не напиватимемось перед тим, як підписувати угоди о третій ранку”.

Неоспіваний герой: Іме Удока є їхнім захистом проти Кармело, Пірса, Бонзі та інших, а також ще одним цікавим іменем.

Найзручніший суперник: Г’юстон чи ЛАЛ.

Найгірший суперник: Новий Орлеан чи Ґолден Стейт.

Прогноз: Третє місце і спірна поразка у другому раунді. Рахунок за штрафними у сьомій грі буде 65 – 10 на користь ЛАЛ.

Сухий залишок сезону 2007-08: Див. попередній параграф.

4. Юта Джаз (47-25)

Загалом: Вони нагадують мені про вісімдесяті, коли майже кожна серйозна команда вигравала вдома на 15-20 матчів більше, ніж на виїзді, і мала як мінімум трьох білих незграб у складі. Як я вже писав не раз і не два, вони пречудово виглядають після обміну Корвера, але уявіть якими б вони були, якби Андрєй Кірілєнко і досі був живий? Їх вб’є те, що навіть виграш дивізіону не дасть їм переваги домашнього майданчику навіть у першому раунді (якщо тільки вони не зможуть відіграти у Г’юстона, Фенікса чи СА дві перемоги відставання за два тижні).

Найбільший козир: Двійочки Карлоса Бузера і Дерона Вільямса вийшли на рівень Мелоун-Стоктон, немов би їх тілами оволодів дух легендарних гравців. До речі, вони грали в тому ж самому залі. Мене це лякає.

Найбільша слабкість: Як би сильно не грав Корвер, але Юта і досі не може не тільки зупинити Кобе, Т-Мака чи Джинобілі, а навіть хоч трохи заповільнити. Пам’ятаєте Матч Всіх Зірок-2004, коли Кірілєнко захищався проти Т-Мака у останній атаці? Куди ж він зник? Кірілєнко має шанси на титул Найбільшого Розчарування останнього десятиліття. Ох, чекайте, я забув про Вінса Картера, у Кірілєнка немає шансів.

Найбільший X-фактор: Мемо Окюр – він занадто часто виглядає як альфа, а грає як омега.

Найбільша помилка: Необмін Кірілєнка на Меріона раніше цього року, коли Кірілєнка ще цінували більше, ніж зараз. Ходять чутки, що власник Юти Ларрі Міллер давно має зуб на Дона Феґана (агента Меріона) через дуже неприємні перемовини по Говарду Айслі і Шендону Андерсону у 2400-тому році до нашої ери. Кажуть, що Міллер відмовився від обговорення трейду просто тому, що дуже не хоче мати справу з Феґаном. Особисто я думаю, що ця історія занадто красива, щоб бути неправдою. Конфлікт між власником та агентом, що тягнеться з часів Айслі-Андерсона виглядає занадто неймовірним, щоб бути неправдою.

Неоспіваний герой: Пол Міллсеп, мабуть найталановитіший представник клубу “маломірних тяжких форвардів, яких вибрали на драфті на 15-20 позицій нижче, ніж треба”.

Найзручніший суперник: Ґолден Стейт чи Г’юстон.

Найгірший суперник: Лейкерз.

Прогноз: Четверте місце і виліт у першому раунді від Санз.

Сухий залишок сезону 2007-08: Фанати Юти освистали Дерека Фішера, за що втратили запас карми на цей рік.

3. Г’юстон Рокетс (48-23)

Загалом: Вони виграли 22 гри поспіль завдяки чудовій атмосфері у команді, чудовому захисту, чудовому розіграшу м’яча, суперлегкому розкладу, кільком співпадінням (як-то дискваліфікація Дірка на одну гру) і натхненній грі Т-Мака та Рефера Елстона. Загалом, все це можна забути, бо будь-яка команда з великими гравцями (Фенікс) чи чудовим командним захистом (типу СА чи Бостона) легко обіграє їх. Що б не трапилось у плей-офф, просто дивовижно наскільки їм не бракує Яо.

Найбільший козир: Командний дух і захист. Ось як вони виграли 22 поспіль. І, до речі, це було надзвичайно, надзвичайно неймовірно, я і досі не можу звикнути до тієї серії. Не має значення наскільки легким був їх розклад, все одно абсолютно незбагненно, як команда без супердуперскладу змогла відіграти 22 гри поспіль без того, щоб не програти через погане суддівське рішення, чи через травму, чи через невдалий день, чи просто через невезіння. Це немов би хтось виграє у лотерею три місяці поспіль.

Найбільша слабкість: Їм бракує: великих гравців, гравців (крім Т-Мака), які могли б забивати без допомоги, досвіду перемог у їх лідера та таланту взагалі. А так – чудові шанси.

Найбільший X-фактор: Рефер Елстон. Подивіться на його статистику по місяцях і додайте його фантастичну гру в захисті. Як міг він так змінитись в останні два місяці? Чесно кажучи, він мене лякає – я люблю, щоб речі можна було логічно пояснити, а ця трансформація не має жодного пояснення.

Неоспіваний герой: Згідно статистики Джона Холлінджера, Шейн Баттьє посідає 45-те місце в НБА серед легких форвардів. Я здаюсь.

Найзручніший суперник: ҐС чи Денвер.

Найгірший суперник: Всі інші.

Прогноз: Шосте місце, а у першому раунді їх розтрощить Сан Антоніо.

Сухий залишок сезону 2007-08: Відтепер і до кінця вічності, щоразу, як на телеекранах з’являтиметься список найдовших переможних серій в історії НБА, глядачі казатимуть “Лейкерз сімдесят другого року, Рокетс дві тисячі восьмого, Лейкерз двотисячного, Бакс сімдесят першого … чекайте, ЩОООО?”

2. Новий Орлеан Горнетс (48-21)

Загалом: Враховуючи, що за останній місяць вони обіграли Фенікс у 17 очок, Сан Антоніо у 25, ЛАЛ у 10, Юту у 12, Бостон у 7 і Г’юстон у двадцять одне очко, я вважаю, що настав час сприймати їх всерйоз. Врахуйте, що їх розігруючий видає найкращий сезон за всю історію цієї позиції, і ви точно не зможете не сприймати їх всерйоз. Так, багато хто вважає, що вони не є серйозним суперником через брак досвіду, проте я не погоджусь, бо ніхто не прагне перемог більше, ніж три їх найкращі гравці (Пол, Вест і Чендлер). І, все ж таки, я ніяк не позбудусь відчуття, що їх час настане через рік.

Найбільший козир: Пол неймовірно, незбагненно, алогічно крутий. Подивіться на його статистику після Матчу Всіх Зірок – в середньому за 18 ігор він набирає 25 очок, 12 передач, 4 відскоки, 3 перехоплення, 55 відсотків з гри, 49 відсотків трьошок і вражаюче відношення передач до втрат – шість до одного!! – і ми ще не враховуємо всі незліченні паси, після яких його партнери йдуть кидати фоли. Це – ідеал гри розігруючого. Краще грати неможливо. Крім того, врахуйте їх штрафні – Пежа забиває 94 відсотки, Пол і Вест – близько 85-ти, а всі інші гравці у їх ротації (крім Чендлера) – не менше 80-ти.

Найбільша слабкість: Фани Горнетс, переведіть подих – ваші надії на Титул залежать від того, чи зможе Бонзі Веллс продавлювати менших захисників, захищатись проти легких форвардів і вдало грати в нападі, щоб не кожна відповідальна атака Горнетс залежала від двійочки Пол/Вест (який, до речі, проводить видатний сезон). Якщо Бонзі покаже себе у плей-офф – а він це вже робив – тоді Горнетс мають шанси на Титул. А ні – то ні.

(Важлива примітка: Всього лиш місяць тому, їх найбільшою слабкістю була їх неймовірно слабка домашня підтримка. Втім, ситуація помітно покращилась після Матчу Всіх Зірок і тепер їх публіка нічим не відрізняється від інших).

Найбільший X-фактор: Джаннеро Парго, який тишком-нишком перетворився на Едді Гауса для багатих. Тепер навіть не скажеш, що він спалахує час від часу – він більше схожий на лісову пожежу.

Неоспіваний герой: Чендлер перетворився на видовженого і цивілізованого Бена Воллеса, причому у найкращі роки останнього. Це цікаво само по собі, бо …, власне ви самі знаєте.

Найзручніший суперник: Забагато, щоб їх рахувати. Власне, вони можуть обіграти всіх, крім …

Найгірший суперник: Лейкерз.

Прогноз: Перше місце і програш Феніксу у другому раунді, хоча Пол і набиратиме по 30 + 15 усю серію.

Сухий залишок сезону 2007-08: Вони заклали основу для реального походу за Титулом, врятували баскетбол Нового Орлеану і відкрили у себе супердуперпупермегазірку. Хіба погано?

1. Лос Анджелес Лейкерз (49-22)

Загалом: Ця команда має все, чого тільки може бажати баскетбольний клуб – суперзірку, ще двох дуже грізних гравців, великого, якого потрібно тримати вдвох, блокуючого центра, кількох снайперів, запасних, які можуть впливати на хід гри, пречудових тренерів, і, найважливіше, бомбардира, на якому свистітимуть всі спірні фоли, бо він Кобе Брайант. Якщо вони будуть здорові і гратимуть на повну, то мають найвищі шанси серед усіх команд НБА. Звичайно, ми не знаємо нічого про їх здоров’я, так що святкувати ще зарано. Крім того, у першому раунді вони будуть найвразливішими, бо Газоль і Байнум тільки входитимуть в ритм, що робить можливу серію проти Ворріорз ще важчою.

Найбільший козир: Виграють вони чи ні, але я, як фанат, просто в захваті від Кобе. Він довіряє партнерам, забиває свої м’ячі, не думає про статистику і нарешті є тим гравцем, яким ми його завжди хотіли бачити. Дістанеться МВП йому, чи приз виграє Кріс Пол – в будь-якому разі, останніми двома гравцями, які одночасно грали сезон на ТАКОМУ рівні, були Джордан і Барклі у 93-му … а якщо врахувати, що ЛеБрон набирає нереальні 31 + 8 + 8, то треба повертатись у часі аж до Бьорда, Меджіка і Майкла у 88-мому. Ого. Чи треба ще раз вжити слово “неймовірно”? Мабуть, ні. Цей сезон повернув мені молодість.

Найбільша слабкість: Я знаю, що він стрибає вище голови останнім часом, але я і досі не вірю у Ламара Одома. У останні секунди основного часу проти Ворріорз (ЛАЛ вели одне очко), він знову кидав штрафні. Девіс і Джексон понервували його, постояли прямо перед ним … і він почав посміхатися тією особливою посмішкою, якою посміхаються боксери прямо перед нокаутом. Звичайно, він змазав перший кидок. Запишіть – як мінімум раз протягом у плей-офф доля Лейкерз у найважливіший момент залежатиме від Одома. І він не здужає.

(І на додачу: Лейкерз вели два очки за чотири секунди до кінця овертайму тієї самої гри, коли Кобе пішов бити штрафні. Три цікавинки. Спочатку ніхто з Ворріорз не підійшов до нього ближче трьох метрів. Потім він подивився на суперників навколо, забив перший і пробурмотів “Все, все!”. І, нарешті, він забив другий кидок і це був кінець гри. Висновок не надновий – добре, якщо за вас грає Кобе Брайант).

Найбільший X-фактор: Байнум. Чи відновиться він від травми? Чи встигне набрати форму? Чи зможе він гідно захищатись проти Шака і Данкана у другому-третьому раундах? Фанати Лейкерз затамували подих…

Неоспіваний герой: Саша Вуячіч, мабуть найкращий запасний в НБА серед тих, хто грає менше 20 хвилин. Він надійно захищається, забиває більше 40 відсотків трьошок, може тримати будь-кого і грати на трьох позиціях, він легко може отримати в табло протягом плей-офф, і, якщо цього не досить, я майже впевнений, що він носить сіточку для волосся. Протягом віків ми не бачили чувака, якого було б так приємно ненавидіти! Він немов гібрид Брюса Боуена і злодіїв з фільма “Скелелаз”.

Найзручніший суперник: Новий Орлеан, Денвер чи Юта.

Найгірший суперник: Сан Антоніо чи Ґолден Стейт.

Прогноз: Назад у минуле! Фінал Лейкерз – Селтікс стане найкращим, що траплялось у НБА за останні десять років. І я ще недооцінюю.

Сухий залишок сезону 2007-08: Давайте так – я не поставив би проти того, що відподдю на це питання буде “Рік, коли Кобе виграв МВП, Титул і отримав законне місце серед великих гравців усіх часів.” Як завжди, далі буде…