Олексій про баскетбол

Понеділок, 3:00

Портленд - Сан Антоніо.

Атланта - Клівленд.

На жаль, два “головних” матчі сьогоднішнього дня - Детройт проти Бостону і ЛАЛ проти Санз - є набагато менш цікавими, аніж вони виглядали при складанні розкладу. Тож нам доведеться дочекатись пізньої ночі, коли аж о третій годині за Києвом розпочнуться два більш-менш цікаві двобої: репетиція півфіналу Сходу Клівленд - Атланта і молода команда Портленду проти молодих Сперз.

Так, особисто я буду дивитись цю гру не заради Тоні Паркера чи можливого повернення Тіма Данкана - я дивитимусь її заради Джорджа Гілла, Маліка Гейрстона і Попса Менса-Бонсу (якщо ви вперше чуєте про них - подивіться це). Їх гра проти Кавз була настільки захоплюючою, що повністю компенсувала жахливе враження від безпорадного розгрому і примусила дивитись у майбутнє з оптимізмом.

Наврядчи три гри без Данкана могли дати фанатам Сперз більше позитивних емоцій. Спочатку ми згадали, що Тоні Паркер - один з двох-трьох найкращих розігруючих в НБА, і лише відданість команді і рівень партнерів не дають Тоні набирати ті самі 20 + 10, які має Кріс Пол і колись мав Стів Неш (Джон Холлінджер з сайту ESPN підрахував, що за час проведений на майданчику один Тоні Паркер обіграв Даллас з рахунком 66 : 54. Більше того - наступного дня Тоні аналогічно обіграв Портленд). Потім ми побачили, що необстріляна молодь Сперз має достатньо енергії і вмінь, аби запалювати глядачів і легко виносити зовсім не слабких запасних Клівленда. А якщо ми дочекатись повернення Ману Джинобілі, а потім згадати про права Сперз на Робертаса Явтокаса і, звичайно, Тіаґо Спліттера - то стає зрозумілим, що ніщо не завадить Сперз претендувати на Титул аж до кінця кар’єри Данкана у далекому 2012-му році.

І, наостанок, про NBA League Pass. Це - круче, ніж можна було подумати. Всього лише за 50 баксів можна півроку дивитись всі матчі НБА у суперкласній якості з суперкласними коментарями, причому не тільки напряму, але й у повторах у будь-який час доби. Рекомендую.

Тім Данкан класно пасує. Тому вже довгі роки, щоразу, як суперник кидав на Данкана двох захисників, він віддавав м’яча на дугу і Сан Антоніо забивало три. Суперники вирішили лишати Данкана один-на-один з захисником - хай набирає скільки зможе, але при цьому інші гравці СА гратимуть слабше.

Кріс Пол також класно пасує. Сан Антоніо, зливши дві гри в одні ворота, вирішило дати йому забити скільки він захоче, але нехай інші гратимуть слабше (так, наприклад, Боуен у третій грі тримав Стояковіча, а Данкан майже не виходив на підстраховку, а продовжував тримати Чендлера).

Новий Орлеан, в свою чергу, ще до початку серії подивився на потуги Далласа, Юти, Фенікса та інших невдах, і вирішив відпустити … Тоні Паркера. Данкана тримають двоє - Чендлер і “той, хто грає з Паркером”. Подивіться уважно - до Тіммі підбігає не найближчий маленький гравець, а захисник Паркера (Парго чи Пол) - навіть, якщо йому для цього потрібно пробігти по діагоналі весь майданчик.

Проблеми СА - в тому, що Данкан напевно може набирати 35 + 15 за серію (він вже робив це не раз), Пол - скоріш за все зможе, а от Паркер може набрати 35 + 15 лише у одній - двох іграх (звичайно, якщо він не грає проти ніякого Гібсона і кульгавого Г’юза).

Думаю, що НО виграє дві наступні гри. Шанси СА в серії - Поповіч і надія затягти боротьбу в гостьових матчах якомога довше, щоб виграти на зубах і останніх секундах.

Горнетс з самого початку рвонули вперед – 8 : 0, штук п’ять відскоків у нападі і ДУЖЕ добрий захист проти Тіма Данкана. Вже на третій хвилині Ґреґґ Поповіч був вимушений взяти таймаут – гості не змогли не тільки набрати жодного очка, а навіть і взяти жодного відскока на своєму щиті з першої спроби. На майданчику з’явились Ману Джинобілі і Роберт Оррі, причому перший набрав 11 очок за перші чотири кидки, і машина Сан Антоніо завелась. Сперз рвонули з місця, зрівняли рахунок на 10 – 10, а після першої чверті вже вели +4, причому Чендлер мав два фоли вже хвилині на десятій (а Пол отримав третій незадовго до великої перерви).

(more…)