Фоном до цього матчу були:
- 5000 тисяч штрафних Шакіла О’Ніла (і він взяв висоту!)
- Триочковий Тіма Данкана
- Стопіцот попередніх поразок Санз від Сперз.
Проте після закінчення гри хочеться згадати іншу статтю - ось цю.
Приблизно за три хвилини до кінця напруження досягло рекордних показників. Повний зал скаженіє, судді прогинаються під тиском; Тім Данкан сперечається з суддями, на рівному місці отримує четвертий фол, відразу після чого ведеться на фінт Шакіла і добирає п’ятий; Тоні Паркер помітно нервує, двічі не забиває з-під кільця, після чого отримує технічний за розмови; Амаре Стадемайр відмахується ліктем і завалює Данкана на підлогу, але замість фолу отримує спірний м’яч. Здається, що Санз ось-ось хоч трішки помстяться за постійні образи. Але…
В певний момент Данкана немов зачаровують. Очі стають спокійними, і він встигає всюди - до кінця гри він встигне двічі перехопити м’яч, і по одному разу пірнути за м’ячем на підлогу і виграти спірний. Але головне - це захист проти Амаре.
За останні дві хвилини Амаре чотири рази поспіль отримує м’яча, тисне на Данкана (який вже має п’ять фолів), намагається пройти, кидає… і не набирає жодного очка. Санз забивають два очки за 4 секуди до кінця, але Сперз традиційно виграють триочковим кидком з сиреною.
Похід за п’ятим елементом Титулом почнеться через чотири місяці.
